неділю, 25 жовтня 2015 р.

Кросворд з читання на тему "Тарас Шевченко — України син" для узагальнення і систематизації знань, для учнів 3-го класу

АНКЕТА «Визначення рівня готовності майбутнього вчителя до формування колективу молодших школярів»

АНКЕТА «Визначення рівня готовності майбутнього вчителя до формування колективу молодших школярів»


    ІНСТИТУТ, в якому Ви навчаєтесь:

    СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, ЯКУ ВИ ОТРИМУЄТЕ:

    КУРС

    ВАША СТАТЬ:


    Колектив - це

    Чи є, на вашу думку, гостра потреба у цілеспрямованій роботі вчителя формувати дитячий колектив?


    З якими труднощами у роботі може зустрітись вчитель, здійснюючи формування дитячого колективу?

    Як ви оцінюєте свою готовність то формування колективу учнів молодшого шкільного віку за 10 - ти бальною шкалою?

    Які, на вашу думку, критерії оцінки діяльності вчителя в згуртуванні учнівського колективу є основними:


    Яким чином ви би організовували навчально-виховну по формуванню дитячого колективу?

Стаття

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ЗАСАДАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ
Чабанюк І.Є.
студентка МАП
наук. кер. канд. пед. наук, доц. Кіт Г.Г.
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Проблема формування колективу на кожному етапі становлення суспільства є важливим предметом осмислення та вивчення. Сучасний стан соціального середовища вимагає від молодої людини володіти цілим рядом колективістських якостей, які лежать в основі успішного становлення особистості. Вже в умовах початкової школи починається формування учнівських колективів, які готують кожного їх члена до повноцінного соціального становлення. Велика відповідальність за даний процес належить вчителеві, який повинен не тільки правильно організувати дитячий колектив, але й на кожному етапі його розвитку спрямовувати в необхідному напрямку, удосконалювати, забезпечувати гармонійний розвиток та функціонування. Разом з тим, відзначимо, що невміння педагога правильно організувати процес формування колективу веде до виникнення проблем у всій структурі навчально-виховного процесу. Багато педагогів, серед яких А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, стверджують, що серед важливих причин, які ведуть до невміння вчителя згуртовувати дитячий колектив, є недостатня розвиненість у них педагогічної творчості, креативності, стандартність мислення. Це призводить до того, що вчитель використовує у своїй діяльності стандартні методи, форми, засоби формування колективу, не вміючи творчо підійти до цього процесу. Тому, серед найважливіших і актуальних шляхів розв’язання даної проблеми є підготовка майбутнього педагога до процесу формування колективу молодших школярів на засадах педагогічної творчості.
У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється належна увага дослідженню педагогічної творчості та особливостям підготовки до неї майбутніх учителів (В.А. Кан-Калик, Н.В. Кичук, Л.М. Лузіна, М.Д. Нікандров, С.О. Сисоєва); процесу розвитку творчого потенціалу студентів (С.С. Гасанов, П.Ф. Кравчук, В.А. Лісовська, О.Е. Приходько). Досить широко обґрунтована проблема формування учнівського колективу (Є.А. Аркін, П.П. Блонський, Н.І. Іорданський, Н.К. Крупська, А.С. Макаренко, Т.Є. Коннікова, В.О. Сухомлинський, Л.І.Новікова). Однак, проблема підготовки майбутнього вчителя до формування колективу на основі педагогічної творчості ще не повною мірою досліджена та зреалізована у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців.
Опрацювання психолого-педагогічної літератури з проблеми творчості дозволяє констатувати, що творчість – це процес творення нового, раніше не існуючого. Проте творчість педагогічна має свої особливості порівняно із загальним значенням цього поняття. За С.У. Гончаренко, „творчість педагогічна – оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання й навчання, який стосується різних сторін діяльності вчителя – проведення навчальних занять, роботи над організацією колективу учнів, проектування особистості учня, вироблення стратегії і тактики педагогічної діяльності з метою оптимального виконання завдань всебічного розвитку особистості” [1, с.326]. Тільки творчий учитель, творча особистість може навчити і виховати творчу особистість учня. Від педагогічної творчості учителя залежить ефективність розвитку дитини та колективу в цілому.
Творчість педагога як творця суспільно-значущих матеріальних і  духовних цінностей є вершиною його духовного життя, показником розвитку його інтелекту, почуттів та волі. На думку В.О.Сухомлинського „Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням” [3,       с.566]. З цього випливає, що, формуючи дитячий колектив на засадах педагогічної творчості, вчитель вкладає в даний процес найвищу міру розвитку своїх знань, особистісних якостей, здібностей, талантів, які потім будуть відображені безпосередньо у діяльності самого колективу.
Творчість у педагогічній діяльності потребує формування у майбутніх учителів початкових класів широкого кола професійно-творчих, фахово-методичних вмінь, навичок й здатностей. У „Розмові з молодим директором” В.О.Сухомлинський називає творчість глибоко особистою, індивідуальною якістю і пов’язує її із здібностями, талантом педагога. На його думку, бачення нового у педагогічній діяльності є „важливою умовою творчого ставлення до роботи” [4, с.413]. Проте, як показує шкільна практика, готовність педагога початкових класів до оригінального застосування нестандартних форм, методів навчання і виховання, їх поєднання та впровадження в навчальній та позаурочній виховній діяльності учнів молодшого шкільного віку не завжди є достатньою, що негативно позначається на процесі становлення дитячого колективу. К.Д.Ушинський закликає педагогів глибоко знати теорію та володіти мистецтвом виховання, оскільки педагогічній діяльності ”крім терпіння, вродженої здібності й навичок, потрібні ще й спеціальні знання” [5, с.229].
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ( І.А. Зязюн, В.О. Кан-Калик, Н.В. Кичук) творчість педагога у процесі формування колективу молодших школярів включає в себе ряд найважливіших якостей,зокрема такі, як:
-здатність приймати нестандартні рішення;
-уміння створювати проблемні навчальні і виховні ситуації;
-оригінальність у всіх сферах своєї діяльності;
-творча фантазія, розвинена уява, креативність мислення;
- особистісні якості (сміливість, готовність до ризику, винахідливість,   цілеспрямованість, оптимізм, ентузіазм, настирливість, упевненість, кмітливість, інтуїтивне відчуття нового та оригінального).
Саме на формування даних якостей повинна бути спрямована підготовка майбутнього вчителя до формування колективу на засадах педагогічної творчості.
Підготовку майбутніх вчителів початкових класів до процесу формування колективу на засадах творчої педагогічної діяльності розглядаємо, з одного боку, як здатність і готовність вчителя до сприяння становленню творчої особистості кожного члена колективу, розвитку його творчих здібностей, а з іншого боку, як вміння вчителя впроваджувати в даний процес новітні, інноваційні технології навчання та виховання.
Аналіз навчальних планів підготовки майбутніх учителів початкових класів показав, що дисципліни, які складають їх структуру, мають потенціал для  засвоєння студентами знань та вироблення навичок роботи з формування дитячого колективу, творчого розвитку особистості майбутнього педагога, але носять розрізнений і фрагментарний характер. Така підготовка здійснюється під час опрацювання студентами дисциплін: „Теорія та методика виховання”, „Педагогічна майстерність”, „Історія педагогіки”, „Організація колективнх форм роботи у різновікових колективах” та деяких інших.
Вважаємо, що зміст підготовки вчителів початкових класів до процесу формування колективу на засадах педагогічної творчості при вивченні даних дисциплін  повинен включати:
·     теоретико-методологічне обґрунтування базових понять колективу та педагогічної творчості, а також їх сутності і специфіки в діяльності вчителя початкових класів;
·     вивчення основних напрямів наукових досліджень з формування колективу на засадах педагогічної творчості;
·     визначення структури творчої особистості вчителя початкових класів, стадій і рівнів розвитку його творчості;
·     визначення основних характеристик дитячого колективу та розвитку творчих якостей особистості учня в колективі, їх змісту;
·     виявлення психолого-педагогічних умов, факторів успішності формування колективу засобами творчості;
·     обґрунтування особливостей діяльності вчителя початкових класів із творчого підходу до процесу становлення дитячого колективу учнів;
·     вивчення і удосконалення педагогічного досвіду;
·     використання педагогічних технологій як творчості вчителя початкових класів.
На нашу думку, підготовку до процесу формування колективу молодших школярів на основі творчої педагогічної діяльності доцільно здійснювати на засадах:
·     гуманізації – надання можливості студенту постійного саморозвитку, самовдосконалення,  розвитку здібностей до творчості;
·     організації взаємодії зі студентами на діалогічній основі – орієнтації на співставлення різних точок зору, толерантного ставлення до іншої думки;
·     професійно-творчої спрямованості – узагальнення і синтезу психолого-педагогічних знань, професійних практичних умінь і навичок студентів, формування готовності оптимально і творчо використовувати їх у процесі формування колективу молодших школярів та теоретичного осмислення суті педагогічного процесу як цілісної системи;
·     інноваційності – безперервності оновлення змісту професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів досягненнями педагогічної науки і практики, застосування у підготовці майбутніх фахівців інноваційних педагогічних технологій.
Врахування даних засад у процесі підготовки вчителя до формування колективу молодших школярів на основі педагогічної творчості дозволить забезпечити комплексність та результативність даної підготовки, а в майбутньому і ефективність роботи педагога в зазначеному напрямку.
Важливою складовою зазначеного аспекту підготовки є засвоєння майбутніми педагогами навичок впровадження в процес формування колективу інноваційних методів, прийомів, технологій роботи, вироблення індивідуального, творчого стилю управління колективом. Для цього доцільно залучати студентів до проведення виховних заходів, організації групової роботи як в межах свого колективу, так і поза ним.
У процесі підготовки вчителя до роботи над згуртуванням колективу на засадах педагогічної творчості не тільки відбувається засвоєння майбутнім педагогом теоретичних положень, системи знань, але й набуття практичних умінь і навичок з формування творчої особистості та колективу молодших школярів, а також, що особливо важливо, відбувається творчий розвиток самого вчителя, який стане міцною основою  процесу формування колективу.
Отже, сучасні вимоги до підготовки фахівців сфери освіти, особливо вчителів початкової школи, потребують удосконалення їх готовності до творчості в професійно-педагогічній діяльності. Організація підготовки майбутнього вчителя до процесу формування колективу молодших школярів на засадах педагогічної творчості, повинна бути направлена на:
·     розвиток у нього вмінь використовувати інноваційні педагогічні технології, нетрадиційні форми, активні методи у формуванні колективу;
·     озброєння системою міцних та ґрунтовних знань та здатності використовувати їх на практиці;
·     вироблення навичок творчого самовдосконалення, саморозвитку майбутнього педагога;
·     вироблення вмінь забезпечувати творчий розвиток дитини в колективі.
Орієнтація на дані напрями сприятиме удосконаленню якості та результативності підготовки майбутнього педагога до процесу формування колективу на засадах педагогічної творчості.

Список використаних джерел
1.                  Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
2.                  Мойсеюк Н.Є. Педагогіка : Навчальний посібник. 5-те видання, доповнене і перероблене / Н.Є.Мойсеюк.  К., 2007.  656 с.
3.                  Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибрані твори : В 5-ти т. Т. 3. / В.О.Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 283-567.
4.                   Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором // Вибрані твори : В 5 т. – Т. 4. / В.О.Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1977. – С. 393-622.
5.                  Ушинский К. Д. Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологии //  Избранные педагогические сочинения : В 2 т. – Т. 1. /  К.Д.Ушинский. – М.: Педагогика, 1974. – С. 228-556.
6.                  Фіцула М. М. Педагогіка : Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М. М. Фіцула. – К.: Академія, 2000. – 544 с.


ПРОЕКТ «Славетні українці»

ПРОЕКТ «Славетні українці»

Тип проекту:     за метою – змішаного типу (дослідницько- інформаційний);
                            за складом учасників – груповий;
                            за характером міжпредметних зв`язків – міжпредметний;
                            за  тривалістю – середньої тривалості (2 тижня).
Мета проекту:  
            навчити учнів використовувати комп’ютер з метою дослідницько-інформаційних цілей;
            залучити учнів до пошуку інформації про славетних українців;
            вчити працювати самостійно та в групах;
            формувати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі: вчити учнів збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати, користуватись дослідницькими методами;
            формувати громадянські уявлення, розвивати вміння аналізувати, робити висновки, збагачувати активний словник учнів, виховувати патріотичні почуття.

Учасники проекту: учні 3 класу та їхні батьки.

Питання дослідження:
1. Видатні державні діячі.
2. Славетні українці серед науковців.
3. Діячі культури і мистецтва України відомі всьому світу.
4. Спортсмени –рекордсмени.

Короткий опис суті проекту:
            збір різноманітної захоплюючої, пізнавальної інформації в Іnternet про видатних людей України;
            придбання навичок роботи з різними послугами  Іnternet;
            можливість обміну корисною і цікавою інформацією між учнями та вчителями, батьками.
            поглиблення знань з інформатики, громадянської освіти, читання.
            оформлення комп’ютерної презентації та створення фото-колажу про славетних українців.

Очікуванні результати: набуття учнями навичок дослідника, самостійного конструювання думок своїх думок та орієнтації в інформаційному просторі; підвищення загальної культури учнів.

Засоби представлення інформації:
o            Комп’ютерна презентація
o            Фото-колаж (колективно складений).
o            Твір «Мій шлях до успіху»;
o            доповідь;

Джерела проектної діяльності:
o            робота з літературою;
o            сторінки Інтернету;
o            засоби масової інформації (ЗМІ).

Критерії оцінки проектної діяльності учнів:
1.                Завершеність.
2.                Ясність, грамотність і чіткість.
3.                Якість обробки інформації.
              Чи правдива?
              Чи важлива?
              Чи конкретна?
              Чи розкриває тему?
4.                Оформлення (охайність,наявність фотоматеріалів, схем, таблиць).
ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ
І. Передпроект
         Ознайомлення учнів із задумом, визначення теми і мети. Учні обговорюють вибір теми, обґрунтовують її актуальність, висловлюють побажання, питання, формулюють теми для роботи підгруп.

ІІ. Планування роботи над проектом.
         Учитель разом з дітьми обговорюють, над якими саме питаннями будуть працювати,  сплановуються дії учнів, обираються форми роботи, визнаються критерії групової оцінки та самооцінки проектної діяльності учнів і визначення засобів представлення інформації. Визначаються  часові рамки, що обмежують етапи роботи. На цьому етапі визначаються основні проблеми, що відносяться до проведення проекту: Як працювати з друкованими та електронними джерелами? Як правильно оформляти текст? Як знаходити, структурувати інформацію з Інтернет? Як створити електронну презентацію?

ІІІ. Аналітичний етап
Об’єднання у  дослідні  групи: «Державні діячі», «Спортсмени», «Науковці», «Митці».
Із енциклопедій, газет, журналів, мережі Інтернет, учні збирають інформаційний матеріал, даючи відповіді на  ключові питання:
     Хто?
     Чим прославив нашу державу?
     Що допомогло досягти успіху?
Педагог при цьому стежить за процесом дослідження, його відповідністю меті і завданням проекту, надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих учасників. В його завдання також входять коригування діяльності груп і окремих учасників, допомога в узагальненні проміжних результатів для підведення підсумків наприкінці етапу.

IV. Узагальнення
Відбувається систематизація, структурування дітьми одержаної інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми для підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, презентацій в Інтернеті.). Іншим, не менш важливим завданням, що обговорюють учасники, є підготовка до презентації.
Завдання педагога на цьому етапі – надати учням, максимальну самостійність і допомогти виявити творчу активність у виборі форм представлення результатів проекту; стимулювати такі форми роботи, що дають можливість розкритися кожному учаснику проекту.

V. Презентація одержаних результатів
         На підсумкове заняття етапу (урок) всі учасники приносять свої напрацювання.  Після невеличкого короткого звіту про результати виконаної роботи приймається рішення закінчити роботу над проектом. Після закінчення роботи над проектом учні підводять підсумки і відповідають на такі запитання: Чи виконав я те, що задумав? Що було зроблено добре? Що було зроблено погано? Що було виконувати легко, в чому я зазнав труднощів? Хто міг би дякувати мені за цей проект?

Результатом цього проекту є створена комп’ютерна презентація «Славетні українці: шлях до успіху», колективно складений фото-колаж про славетних українців, написання твору та урок-творче застосування знань.

.

.

Чи став блог для Вас корисним ?