Як створити дивовижне дитяче братство?

«Як створити дивовижне дитяче братство?»

Цю роботу можна розпочати з Нового року, з нового навчального року, можна розпочати з квітня, а можна взагалі не починати, посилаючись на щоденний клопіт і завантеженність… Набираючи перший клас, потрібно починати свою роботу з створення дитячого колективу.

Із чого починати? «Щоб добре знати дітей, потрібно знати сім’ю,» - зазначив свого часу В Сухомлинський. Тому, набираючи дітей до першого класу, особливу увагу необхідно приділяти знайомству з батьками. Адже самотужки, віддаючи всього себе вихованцям, учитель не зуміє охопити і розв’язати ті завдання, що життя ставить перед школою. Зустрічі, розмови з батьками, анкети, дають мені змогу одержати перші уявлення про індивідуальні особливості кожної дитини, але це тільки маленький початок великої роботи.

Маленькі школярики! Які вони різні за характером, поведінкою, темпераментом. Перший місяць – місяць адаптації, буває тяжкий як для дітей, так і для вчителя. Для дітей – бо вони увійшли у нову соціальну роль «я – учень», а вчитель повинен адаптуватися не тільки до дітей, а й до батьків, бо для кожної родини їх єдина донька чи син є найрозумнішими, найталановитішими. А школа саме той осередок, де кожна, по-своєму унікальна дитина має навчитися жити в колективі однолітків, навчитися поважати права інших дітей і дорослих. Ось з цього, я думаю, треба починати кожному вчителю: вчити дітей поважати один одного, формувати уміння і бажання вчитися, щоб кожний наступний день був для дитини очікуванням радості перебування у колективі друзів.

Я вважаю, що мрія всіх вчителів – створити таке дивовижне дитяче братство, де всі турбуються один про одного і про загальну справу. Де панує доброзичливість, повага, взаємодопомога, де у колективі кожна дитина почувалася б необхідною і бажаною, де панує атмосфера товариськості, загального пошуку нових ідей, які б захоплювали кожного і надовго, де діти (разом з вчителем) спільно планували, готували, проводили і обговорювали проведені заходи – в цьому дітям повинен допомогти педагог.
З перших днів потрібно планувати і проводити  з дітьми такі ігри, які допомагають їм запам’ятовувати один одного, якнайчастіше називати товаришів по імені, вгадувати за голосом, за виглядом. Ігри, в яких діти розповідають про себе, а саме: де живуть; називають членів родини; чим найбільше подобається займатися у вільний час. Вчитель тільки стежу за тим, щоб кожна дитина розповіла про себе, а її уважно і терпляче слухали, щоб у колі друзів панувала атмосфера доброзичливості і зацікавленості. Добираються такі ігри, під час яких розвиваються моральні якості дітей: взаємодопомога, чесність, прагнення допомогти слабшому.

А. Макаренко підкреслював, що колектив – це соціальний живий організм який тому і організм, що має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього нема, то немає і колективу, а є просто натовп.
Отже, працюючи з класом, треба дбати про розвиток і зміцнення колективу. Це полягає у роз’яснюванні учням вимог, норм поведінки, правил дружби, привчати виконувати будь-яке доручення.

Наступним кроком після «народження» колективу має стати оформлення класного куточка, бо це буде наочним відображенням життєдіяльності класної родини.

Однозначно, що всі ці творчі ідеї, втілити у життя можливо тільки у співпраці з батьками.